НАДОУМЛИВАТЬ

(I), надоу/мливаю, -ваешь, -вают

Смотреть больше слов в «Орфографическом словаре русского языка»

НАДПАЛУБНЫЙ →← НАДОУМЛЕННЫЙ

Смотреть что такое НАДОУМЛИВАТЬ в других словарях:

НАДОУМЛИВАТЬ

надоумливать несов. перех. разг. Научать, вразумлять, давать совет.

НАДОУМЛИВАТЬ

надоумливать умудрять, учить, советовать Словарь русских синонимов. .

НАДОУМЛИВАТЬ

и Надоумлять надоумить напоумляти, напоумити, наумляти, наумити, доумляти и (редко) доумити, доумити кого, (редко понаумити кому), нарозумляти, нарозумити кого, настановляти, настановити на (добрий) розум кого, на розум посилати, послати кому, (советовать) радити, нарадити, раяти, нараювати, нараяти, дорадити, дораяти кого, кому, (наставлять) напучувати и напучати, напутити, навчати, навчити кого. [Напоумте мене, скажіть, як лихові моєму запобігти (Богодух.). Наумив її, щоб вона вчила такою мовою, якою вони говорять (Н.-Лев.). Почала доумити мене (Кониськ.). Вона понаумила чоловікові застановити ґрунт (Яворн.). Нарозумив він мене почати справу (Канівщ.). Спасибі господу, що тобі на розум послав уклонитися від зла (Квітка). Спасибі добрим людям: нараяли мене позивати громаду (Київщ.). Нічого не можна було йому зробити, та дораяли люди: «Піди, розкажи батькові» (Звин.). Напутьте-ж мене, що мені з такою людиною діяти (Короленко)]. Надоумленный - напоумлений, наумлений, нарозумлений. -ть 1) (стр. з.) напоумлятися, нарозумлятися, настановлятися на (добрий) розум, напучуватися и напучатися, бути напоумлюваним, напоумленим и т. п.; 2) (ср. з.) напоумлятися, напоумитися, доумлятися, доумитися, добирати, добрати розуму, дорозуміватися, дорозумітися, надумуватися, надуматися, (набираться ума) набиратися, набратися розуму. Наконец то -мился приехать - нарешті добрав розуму (надумався) приїхати. Надоумляя других, и сам -шься - инших напоумляючи, і сам розуму наберешся.... смотреть

НАДОУМЛИВАТЬ

1) Орфографическая запись слова: надоумливать2) Ударение в слове: надо`умливать3) Деление слова на слоги (перенос слова): надоумливать4) Фонетическая т... смотреть

НАДОУМЛИВАТЬ

приставка - НАДО; корень - УМЛ; суффикс - ИВА; окончание - ТЬ; Основа слова: НАДОУМЛИВАВычисленный способ образования слова: Приставочно-суффиксальный ... смотреть

НАДОУМЛИВАТЬ

Ударение в слове: надо`умливатьУдарение падает на букву: уБезударные гласные в слове: надо`умливать

НАДОУМЛИВАТЬ

несов., вин. п., разг.sugerir una idea (a); aconsejar (a), dar un consejo (a) (посоветовать)

НАДОУМЛИВАТЬ

Начальная форма - Надоумливать, винительный падеж, действительный залог, единственное число, мужской род, неодушевленное, несовершенный вид, непереходный, прошедшее время... смотреть

НАДОУМЛИВАТЬ

-аю, -аешь. несов. к надоумить.

НАДОУМЛИВАТЬ

Начальная форма - Надоумливать, действительный залог, несовершенный вид, непереходный

НАДОУМЛИВАТЬ

НАДОУМЛИВАТЬ несовершенный вид перех. разговорное Научать, вразумлять, давать совет.

НАДОУМЛИВАТЬ

НАДОУМЛИВАТЬ надоумливаю, надоумливаешь (разг.). Несов. к надоумить.

НАДОУМЛИВАТЬ

несовер. наводзіць на думку, наводзіць на розумраіцьнавучаць, вучыць

НАДОУМЛИВАТЬ

НАДОУМЛИВАТЬ, надоумить и пр. см. надоразумливать.

НАДОУМЛИВАТЬ

надо'умливать, -аю, -ает

НАДОУМЛИВАТЬ

Наводзіць на думку, наводзіць на розум, раіць, навучаць, вучыць

НАДОУМЛИВАТЬ

надоумливать умудрять, учить, советовать

НАДОУМЛИВАТЬ

несов. от надоумить Итальяно-русский словарь.2003.

НАДОУМЛИВАТЬ

надоумливать надо`умливать, -аю, -ает

НАДОУМЛИВАТЬ

〔未〕见 надоумить.

НАДОУМЛИВАТЬ

Несов. dan. bax надоумить.

T: 157